Кальмія

Красивоквітучий чагарник кальмія належить до вересових рослин, як і верески, рододендрони, рододендрони. Але від них вона відрізняється більшою вимогливістю до догляду та до умов вирощування. При цьому в садах середніх широт ця рослина зустрічається досить рідко.

Особливості кальмії

Рід рослин Кальмія (Kalmia) має відношення до сімейства Вересові. Він об'єднує 9 видів. При цьому 8 видів росте на території Північної Америки, причому 1 з них (Кальмія вересова (Kalmia ericoides)) трапляється в західній частині, а 7 – у східній частині (до Куби в південному напрямку). На території Північної Азії та в гористій місцевості Європи зустрічається тільки кальмія лежача (Kalmia procumbens).

Увага! Кожен із видів кальмії містить отруйні речовини, які небезпечні як для людини, так і для травоїдних тварин. Вони настільки токсичні, що навіть м'ясо тварини, яка отруїлася кальмією, вважається небезпечним для людини.

Такий чагарник культивують як декоративну рослину, причому в садах найчастіше можна зустріти такі види, як кальмія вузьколиста (Kalmia angustifolia) і широколиста (Kalmia latifolia). Також завдяки селекціонерам на світ з'явилася велика кількість сортів із суцвіттями більш насиченого забарвлення.

Рід був відкритий Карлом Ліннеєм і отримав назву на честь Пітера Кальма, який був його учнем. З 1848 по 1851 рік Кальма подорожував територією Північної Америки. За цей час він зібрав величезну колекцію місцевих рослин, яку передав Ліннею.

Ботанічний опис:

1. Форма, розміри. Кальмія являє собою вічнозелений чагарник з пряморостучими рівними стеблами. Лише procumbens має сильнорозгалужені сланкі стебла, що стеляться. А в такого виду, як K. latifolia стебла можуть виростати дуже довгими, завдяки чому рослина стає схожою на невисоке дерево (висота близько 12 метрів). Поверхня стебел може бути як опушеною, так і голою.
2. Листя. Листя може рости по три штуки в кожному вузлі або бути супротивнорозташованим. Шкірясті на дотик листові пластини вузько-яйцевидної форми мають цільну кромку. Усі види вічнозелені, крім кальмії клиноподібної (K. cuneata), яка відноситься до листопадних рослин.
3. Цвітіння. Великі або маленькі квітки можуть бути поодинокими, рости пучками або бути зібраними в волотисте, гроноподібне або зонтикоподібне суцвіття. Зрощені або окремі пелюстки найчастіше мають блідо-рожеве забарвлення. Але у сортових рослин нерідко квітки забарвлені в більш насичені відтінки. Найчастіше у кожної квітки виростає по десять довгих тичинок, але у різновиду K. procumbens їх п'ять. Завдяки незвичайній будові квіток комахи-запилювачі можуть вільно підібратися до пилку.
4. Плоди. Вони являють собою сухі коробочки округлої форми, всередині яких знаходиться велика кількість дрібного насіння.

Рослина, що розгалужується біля основи, утворює розлогий, але досить щільний кущ. Шкірясте листя, довжина якого варіюється від 60 до 100 мм, формою схоже з рододендроном. Оскільки вона вічнозелена, то не опадає з гілок навіть у зимовий час. Поки листя молоде, воно забарвлене в зеленуватий або коричневий відтінок. А у дозрілого листя виворітна поверхня зеленувато-жовта, а лицьова – темно-зелена.

Зав'язування квіткових бруньок на верхівках гілок відбувається восени. При цьому вони не облітають з рослини в зимові місяці. На початку свого активного розвитку квіткові бруньки стають схожі на невеликі кульки з рифленою поверхнею. Найчастіше їхній колір відрізняється від того відтінку, в який забарвлені квітки, що розкрилися.

Порівняно з іншими представниками сімейства Вересових кальмія має найкрасивіші та витонченіші квітки. Пелюстки у них зростаються між собою, завдяки чому квітка стає схожою на широко розкритий дзвіночок із зубчастою кромкою або набуває чашоподібної форми. Квітки можуть бути забарвлені в різні відтінки червоного або рожевого, а також зустрічаються різновиди з білими пелюстками. При цьому нерідко квітки забарвлені відразу в 2 контрастні відтінки, які формують смуги.

Цікаво, що у квіток, які нещодавно розкрилися, пильовики розташовуються в кишенях (маленьких заглибленнях). А після того, як всередину квітки потрапляє комаха, спостерігається різке вивільнення пиляків з кишень. Вони немов вистрілюють пилком, який опиняється на спині комахи.

Види і сорти з фото

У перші роки двадцять першого століття системний підхід до роду Кальмія зазнав змін. А все це завдяки морфології рослин і молекулярним дослідженням, які дозволили включити до даного типу, виділені до цього монотипні типи: Leiophyllum і Loiseleuria. На даний момент до роду Кальмія включено дев'ять видів, а саме:

• кальмія лежача (K. procumbens);
• к. багатолиста (K. polifolia);
• к. дрібнолиста (K. microphylla);
• к. широколиста (K. latifolia);
• к. волохата (K. hirsuta);
• к. верескова (K. ericoides);
• к. клиноподібна (K. cuneata);
• к. самшитолиста (K. buxifolia);
• к. вузьколиста (K. angustifolia).

Садівники використовують цей чагарник як декоративну рослину. При цьому в кліматичних умовах вирощують тільки три види, висота яких варіюється від 100 до 200 сантиметрів, а саме, кальмію:

• багатолиста;
• широколиста;
• вузьколиста.

Але найчастіше в садах зустрічаються тільки два види: кальмія широколиста і вузьколиста. Ці види відрізняються досить високою стійкістю до морозів (зона морозостійкості від 2 до 9), тому вони здатні пережити зиму середніх широт. Однак якщо в зимові місяці надмірно холодно, то чагарники слід добре вкрити пізньої осені. Серед усіх вічнозелених культур ці види кальмії є найбільш зимостійкими серед усіх вічнозелених культур. Для них найкраще підходить ділянка з волого- і повітропроникним ґрунтом, що містить у складі трохи гумусу. Відповідне для посадки місце також повинно мати частковий захист від сильного вітру. Для розмноження чагарнику використовують відводки, насіннєвий спосіб і живцювання.

Кальмія широколиста (Kalmia latifolia)

Такий ефектний чагарник вирізняється повільним ростом. У середніх широтах він досягає висоти близько 2-3 метрів. Однак на батьківщині кущ нерідко має висоту близько 9 метрів. Форма самого чагарнику і його листя зовні схожі з рододендроном. Щоб домогтися найбільш рясного цвітіння, для посадки кальмії рекомендується вибирати злегка затінені ділянки.

На рослині утворюються квітки, що мають форму чаші і досягають у поперечнику близько 25 мм. Вони можуть бути забарвлені в білий або рожевий відтінок. Великі гроновидні суцвіття діаметром до 15 сантиметрів утворюються на пагонах в останні весняні або перші літні тижні. До складу квітки входять зрощені між собою пелюстки і довгі тичинки, на верхівках яких розташовуються головки темного рожевого забарвлення. Цвіте рослина близько 15 днів, але тільки якщо на вулиці не надто спекотно. Попри те, що квітки досить дрібні, вони утворюють безліч пишних суцвіть, які є головною прикрасою кальмії. Забарвлення бутонів, як правило, відрізняється від відтінку квіток, що розкрилися. Зверніть увагу на те, що плоди рослини заборонено вживати в їжу.

Даний вид кальмії відрізняється досить високою зимостійкістю (до мінус 29 градусів). Крім цього він добре росте в умовах забрудненого повітря, тому його можна вирощувати в межах міста.

Найбільшою популярністю у садівників користуються сорти, що цвітуть у червні. Наприклад:

«Калейдоскоп»

Утворює низький кулястий кущ, висота якого в десятирічному віці становить всього близько 80 см. На початку літа спостерігається розвиток бутонів темно-фіолетового забарвлення. Порівняно з бутонами, квітки, що розкрилися, мають більш насичений відтінок, водночас їхні пелюстки мають білу облямівку. Різновид відрізняється порівняно високою стійкістю до морозів.

«Мінует» (Minuet)

Цей повільно зростаючий чагарник у десятирічному віці має висоту близько 80 см. На гілках утворюються рожеві бутони, а розкриті квітки забарвлені в рожево-червоний відтінок. Сорт досить зимостійкий.

«Оля»

Формує компактний кущ, висота якого може варіюватися від 1 до 1,3 м. Гілки прикрашають темно-рожеві бутони, при цьому пелюстки у квіток рожеві, але поступово їх забарвлення стає світлішим.

«Мурас»

Цей різновид виділяється тим, що на різних стадіях розвитку спостерігається зміна відтінку квіток. Забарвлення бутонів кремово-рожеве, а у квіток, що перебувають на останній стадії розвитку, воно чисто біле.

«Стернталер» (Sterntaler)

Висота компактного куща від 1 до 1,2 метрів. Рослина входить до числа сортів кальмії, які відрізняються найкрасивішими квітками. Вони пофарбовані в бордовий відтінок, а прикрашає їх десятикутна біла зірка.

«Олімпік веддінг» (Olympic Wedding)

На пагонах утворюються рожеві бутони. При цьому розкриті квітки за забарвленням дуже схожі на сорт «Мінует». Але на відміну від «Мінуета» цей сорт росте більш швидко. Відрізняється високою зимостійкістю.

«Галаксі» (Galaxy)

Кущ метрової висоти прикрашають біло-червоні квітки з дуже красивими зубчиками. У порівнянні з вищеописаними різновидами даний сорт відрізняється більш низькою стійкістю до морозів.

«Остбо ред» (Ostbo Red)

У десятирічному віці висота цієї рослини всього близько 90 см. Спочатку з'являються червоні бутони, які після розкриття стають рожевими квітками. Середня стійкість до морозів.

«Олімпік файр» (Olympic Fire)

Чагарник має темні рожеві бутони, які після розкриття стають білими квітками. Але поступово забарвлення квіток змінюється на блідо-рожеве. Висота чагарнику може варіюватися від 100 до 150 см.

«Распберрі глоу» (Raspberry Glow)

Дуже схожий на сорт «Олімпік файр», але пелюстки його квіток забарвлені в більш насичені рожеві відтінки.

«Карусель»

Висота рослини варіюється від 100 до 200 см. Квітки забарвлені у 2 кольори: всередині вони білі, а по кромці проходить широка облямівка бордового кольору.

«Пеппемінт» (Peppermint)

Метрової висоти чагарник прикрашають ефектні білі квітки, всередині яких є яскраво-рожеві смужки.

«Пінк шарм» (Pink Charm)

Світло-рожеві пелюстки квіток поступово стають темно-червоними.

«Ельф»

Є карликовим сортом. Білі пелюстки прикрашають блідо-рожеві плями. Щільно посаджені шкірясті на дотик листові пластини мають невеликий розмір. Рослина відрізняється зимостійкістю і стійкістю до плямистості листя.

«Єва»

Приблизно в середині червня на гілках утворюються великі суцвіття, до складу яких може входити до 180 ребристих бутонів темно-рожевого забарвлення. У поперечнику чашоподібні рожеві квітки досягають до 30 мм, всередині їх прикрашають цятки темного відтінку. Цей зимостійкий різновид вирізняється пишним цвітінням і швидким зростанням (висота куща близько півтора метра).

Кальмія вузьколиста (Kalmia angustifolia)

Формою цей компактний повільно зростаючий чагарник схожий з вереском. Висота дорослої рослини близько півтора метра. Порівняно з кальмією широколистою у такого виду листові пластини завдовжки 50-60 мм вужчі, а ще він має більш тонкі гілки.

Менш пишні суцвіття в поперечнику досягають від 80 до 100 мм. На верхівках стебел з червня по липень розкриваються гроновидні щільні суцвіття, що складаються з невеликих квіток червоного і рожевого забарвлення. Зацвітає чагарник в останні дні червня.

Даний вид потребує такого ж догляду і тих же умов вирощування, що і кальмія широколиста. Але він відрізняється більшою морозо- і посухостійкістю.

На сьогоднішній день найчастіше у продажу можна зустріти такі сорти:

«Рубра» (Rubra)

Від видової рослини сорт відрізняється більш широким листям і практично червоними суцвіттями.

«Хеммонессет» (Hammonasset)

Забарвлення суцвіть рожево-блакитне.

«Кенне-баго» (Kenne-bago)

Квітки забарвлені в темний рожевий відтінок.

«Роял дваф» (Royal Dwarf)

Суцвіття рожеві.

«Росео» (Rosea)

Гілки прикрашають темно-рожеві суцвіття.

Кальмія багатолиста (Kalmia polifolia)

Цей вид кальмії входить до числа найбільш низьких і компактних. У культурі він зустрічається дуже рідко. Вид утворює нещільний невисокий кущ (у десятирічному віці висота близько півметра). Крайка у невеликих листових пластинок трохи підкручена. Лицьова поверхня листя зелена глянцева, а виворітна – зеленувато-синя матова.

Невеликі квітки мають рожево-біле забарвлення. Цвітіння спостерігається в травні-червні, тому вид вважається найбільш ранньоквітучим. Але його суцвіття відрізняються меншою декоративністю порівняно з різновидами, описаними вище. Крім цього вид більш вимогливий до умов вирощування. Так, для нормального росту йому необхідний торф'яний вологий ґрунт і велика кількість сонячного світла. У зв'язку з цим у садах середніх широт вид зустрічається нечасто, навіть незважаючи на те, що він має високу стійкість до морозів.

Посадка у відкритий ґрунт

Вибір місця

Відповідне місце для посадки кальмії має бути захищене від холодного вітру, який особливо сильно може нашкодити чагарнику в зимовий час. Якщо взимку, коли на вулиці стоїть сонячна морозна погода, листя на кущі раптом починає засихати, то це свідчить про те, що для його посадки обрано невідповідну ділянку.

Найкраще чагарник росте в невеликому затіненні. Однак на добре освітлених ділянках він відрізняється максимально пишним цвітінням. Кальмія може рости і в тіні, але в цьому випадку цвітіння буде мізерним.

Оскільки кальмія є ацидофільною рослиною, то для її посадки слід вибирати ділянки з кислим ґрунтом. Найкраще кущ росте в тіні більш високих чагарників і дерев, які оберігають його листя від опіків і при цьому не перекривають доступ до сонця.

Оптимальні характеристики ґрунту:

• помірно вологий;
• поживний, що містить гумус;
• добре дренований;
• кислий (рН 4-5,5).

У разі якщо ґрунт має більш високий рН, то для початку ґрунт перекопують, вносячи в нього велику кількість піску і кислого торфу. А потім ці добавки всипають у кожну яму, підготовлену для посадки.

Правила посадки

Покрокова інструкція висадки саджанця кальмії у відкритий ґрунт:

1. Проведіть перекопування обраної ділянки, внісши при цьому компостний ґрунт. Видаліть бур'ян.
2. Акуратно витягніть саджанець із контейнера разом із земляною грудкою.
3. Величина посадкової ями повинна приблизно в два рази перевищувати об'єм кореневої грудки. Помістіть саджанець в яму і засипте її землесумішшю, що складається з садового ґрунту, піску і кислого торфу.
4. Зверніть увагу на те, що коренева шийка рослини повинна бути на одному рівні з поверхнею ґрунту.
5. Обережно ущільніть поверхню прикореневого кола руками і проведіть рясний полив.
6. Щоб скоротити кількість поливів, засипте пристовбурні кола шаром мульчі (корою сосни).

Догляд за кальмією

Правила поливу

Оскільки система коренів у кальмії погано розвинена, то їй потрібен своєчасний полив. Слідкуйте за тим, щоб ґрунт під кущем був постійно трохи вологим. Але і застою води в ґрунті допускати не можна, оскільки це може стати причиною появи гнилі на коренях і загибелі чагарнику. Обов'язкові поливи проводять у посушливі спекотні дні, при цьому вони мають бути рясними. Також потрібно полити рослину під зиму, щоб не допустити фізіологічної посухи. Поливи проводять і в зимовий час, якщо відсутні опади і заморозки.

Під час поливу стежте за тим, щоб вода не потрапляла на листя. В іншому випадку це може призвести до активного розвитку грибкових хвороб.

Щоб уповільнити випаровування вологи з ґрунту, його поверхню можна засипати шаром мульчі. Найкраще для цього підходить кора сосни як свіжа, так і перепріла.

Підживлення

Обов'язкових підживлень рослина не потребує. Але за бажання кущ можна підживити 2 або 3 рази у весняний час (не пізніше останніх днів червня) мінеральним комплексом для вересових культур (приміром, рододендронів).

Обрізка

Оскільки суцвіття формуються на торішніх стеблах, то формуючу обрізку краще проводити після того, як кущ відцвіте. При цьому вирізають всі зів'ялі суцвіття, що сприяє більш пишному цвітінню наступного року. Однак санітарну обрізку проводять у весняні місяці, вирізаючи травмовані, засохлі, уражені хворобою гілки та гілки, що загущують.

Підготовка до зими

Такий зимостійкий чагарник (частина різновидів витримує до мінус 30 градусів) може сильно постраждати в малосніжну і холодну зиму, особливо молоді рослини. У зв'язку з цим у Ленінградській області, середніх широтах і Підмосков'ї рослину потрібно обов'язково вкривати. Пізньої осені присипте прикореневе коло десятисантиметровим шаром ферментованої кори, а сам кущ слід обернути кількома шарами агроволокна білого кольору. Воно не тільки захищає листя від морозів, а й пропускає оптимальну кількість сонячного світла. Ще для укриття кальмії можна використовувати солому. Якщо зими в регіоні м'які, то кущ можна не вкривати.

В останні зимові або перші весняні тижні рослина потребує притінення. Це дозволить не допустити пересушування листя. Тому що коріння з мерзлого ґрунту не здатне доставляти достатню кількість вологи до листя.

При вирощуванні в Сибіру кущу слід забезпечити дуже гарне укриття. Але все одно вона може постраждати від дуже сильних морозів.

Шкідники і хвороби

Культура досить стійка до захворювань, але все одно іноді з нею виникають проблеми. Особливо часто вона уражається грибковими хворобами:

• сірою гниллю;
• борошнистою росою;
• фітофторозом;
• плямистістю листя.

Досить рідко на чагарнику поселяються шкідники, наприклад білокрилки, скосарі, попелиці. Для позбавлення від них використовують відповідні інсектицидні засоби. У зв'язку з цим рослину треба систематично оглядати і своєчасно обробляти при виявленні проблеми.

Способи розмноження

Найчастіше садівники розмножують кальмію:

• відводками на дорослих рослинах (найлегший спосіб);
• живцями;
• насінням (видові рослини).

При цьому фахівці в розплідниках часто використовують такий спосіб розмноження, як in-vitro.

Вирощування з насіння

Цю рослину вирощують з насіння дуже рідко, оскільки цей процес досить тривалий. Молоді кущі перший раз зацвітуть тільки на 7 або 8 рік життя.

Наповніть не дуже велику ємність субстратом з піску і торфу (1:2). Висів насіння проводять у лютому. Посіви після впливу морозу переставляють у тепло (близько 22 градусів).

Сіянцям важливо забезпечити підвищену вологість повітря, а також своєчасні поливи (субстрат не повинен пересихати). Коли заввишки вони сягатимуть 50 мм, їх слід розпікірувати по окремих горщиках з торф'яно-компостною ґрунтосумішшю.

2 Живцювання

Живці завдовжки близько 15 сантиметрів нарізають з молодих рослин, вибираючи зелені пагони. Відрізки погано вкорінюються, тому цей метод розмноження використовується нечасто. Для вкорінення відрізки висаджують у вологий ґрунт.

Кальмія в ландшафтному дизайні

Красивоквітуча кальмія з вічнозеленим листям може стати чудовою прикрасою для вашого саду навіть у зимовий час. Кущ можна висадити біля високорослих хвойних дерев, які забезпечать йому захист від холодного вітру. Однак не саджайте кальмію прямо поруч із хвойниками. Річ у тім, що вона здатна виділяти особливі речовини, які можуть погубити кореневу систему хвойних рослин.

Чагарник добре росте і розвивається в межах міста, оскільки йому не шкодить забруднене повітря.

Увага! Квітки, листя і стебла кальмії містять сильну отруту, яка небезпечна для людей і травоїдних тварин. Навіть мед із пилку такого чагарнику є отруйним. Ознаки отруєння: сильне слиновиділення, порушення дихання, виділення сліз, діарея, нудота і блювота, судоми, розвиток паралічу і кома.

На садовій ділянці можна створити особливий куточок, в якому крім кальмії будуть рости інші вересові культури:

• леукотое;
• пієріс;
• азалія;
• рододендрони.

Усі ці рослини потребують кислого ґрунту. На передньому плані можна висадити сланкі хвойники і низькорослі вересові рослини.

Також кальмію можна вирощувати разом із хостами або папоротями. Чагарник підходить і для сольної, і для групової посадки. Він здатний з часом формувати густі зарості. Має чудовий вигляд біля ставка.

Використано матеріали сайта https://zabudovnik.kr.ua/.